Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/манірний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
М
манірний
Берлін: Українське слово, 1924

Мані́рний, а, е. Манерный. Наші вельможні пани такі манірні. К.