Словарь української мови (1924)/манірний
Зовнішній вигляд
| ◀ маніритися | Словарь української мови М манірний |
манісінький ▶ |
|
Мані́рний, а, е. Манерный. Наші вельможні пани такі манірні. К.
| ◀ маніритися | Словарь української мови Борис Грінченко М манірний |
манісінький ▶ |
|
Словарь української мови — М
манірний
Борис Грінченко
1924
Мані́рний, а, е. Манерный. Наші вельможні пани такі манірні. К.