Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/марнота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
М
марнота
Берлін: Українське слово, 1924

Марнота́, ти́, ж. 1) Суета, суетность. Угор. 2) Малость, ничтожная вещь.