Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/маручати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
М
маручати
Берлін: Українське слово, 1924

Маруча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Мурчати. Вх. Лем. 434.