Словарь української мови (1924)/мельник
| ◀ мелькнути | Словарь української мови М мельник |
мельничка ▶ |
|
Ме́льник, ка, м. Мельникъ. Ой мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку. Чуб. Ме́льника піти́. Полетѣть кувыркомъ. Я його як ударила (гуся), так воно мельника й пішло. Ромен. у. Ум. Ме́льничок, мельниче́нько.