Словарь української мови (1924)/менений
Зовнішній вигляд
| ◀ мендлик | Словарь української мови М менений |
мензеря ▶ |
|
Мене́ний, а, е. Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злюбилась з парубком. О. 1862. II. 57.
| ◀ мендлик | Словарь української мови Борис Грінченко М менений |
мензеря ▶ |
|
Словарь української мови — М
менений
Борис Грінченко
1924
Мене́ний, а, е. Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злюбилась з парубком. О. 1862. II. 57.