Словарь української мови (1924)/менняти
| ◀ мення | Словарь української мови М менняти |
мент ▶ |
|
Мення́ти, ня́ю, єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.
| ◀ мення | Словарь української мови Борис Грінченко М менняти |
мент ▶ |
|
Словарь української мови — М
менняти
Борис Грінченко
1924
Мення́ти, ня́ю, єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.