Словник української мови/Азбучник

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

А́збучник, ка, азбучникъ. Швидко дійде до гною, що письменній людині не буде місця, і тілько тоді, як не стане навіть азбучників, аж тоді запанує дійсний спокій. Осадчій, На грані XX століття, Київ, 1911, 116.