Словник української мови/Акцизник

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Акци́зник, ка, 1) акцизный чиновникъ. Оце тільки що був акцизник, так перевіряв усю посуду. С. Лоцманская Каменка, Екатер. у. 2) акцизник, бранное слово. Падло ти смердюче, абормот, пьяниця, акцизник ти, — от що! Маяк, 1914, № 22, 4.