Словник української мови/Алімент

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аліме́нт, ту, право и повинность платить ежегодно до смерти продавца земли за землю на вѣчность; такая плата въ Калишской губерніи у малороссійскаго населенія „складаетця з картоплі кілька корців (8 пудів), палива, житла, то-що“. Маркович. По степах та хуторах, Київ, 1908, 120.