Словник української мови (1927)/з'яловіти
| ◀ з'язуватися | Словник української мови З з'яловіти |
з'ясирити ▶ |
|
*З'ялові́ти, ві́ю, єш, гл. Стать безплодным. Поле з'яловіло. Умань. Ефр.
| ◀ з'язуватися | Словник української мови Борис Грінченко З з'яловіти |
з'ясирити ▶ |
|
Словник української мови — З
з'яловіти
Борис Грінченко
1927
*З'ялові́ти, ві́ю, єш, гл. Стать безплодным. Поле з'яловіло. Умань. Ефр.