Словник української мови (1927)/знакомий
Зовнішній вигляд
◀ знакім'я | Словник української мови З знакомий |
знакомитель ▶ |
|
Знако́мий, а, е. Знакомый, известный. К. Псал. 203. До порогів недалеко, знакома дорога. Морд. Знакомі люде дохожали улицею. МВ. II. 104. Як города — так знакомих: де пойду, то випхнуть. Ном. № 9482.