Словник української мови (1927)/знемогтися

by Борис Грінченко

◀ знемогати

Словник української мови Борис Грінченко З знемогтися

знемочи ▶

Київ: Горно, 1927

Знемогти́ся, жуся, жешся, гл. Утомиться, устать, изнемочь, выбиться из сил. Погасли очі, знемоглися руки. К. ХП. 53. Знемігся ж мов і задрімав. Котл. Ен. II. 36.