Словник української мови (1927)/крутоярий
| ◀ круторогий | Словник української мови К крутоярий |
круть ▶ |
|
Крутоя́рий, а, е. С глубокими обрывами; овражистый. Повилася з Лубень крутоярих дорога розлога. К. Досв.
| ◀ круторогий | Словник української мови Борис Грінченко К крутоярий |
круть ▶ |
|
Словник української мови — К
крутоярий
Борис Грінченко
1927
Крутоя́рий, а, е. С глубокими обрывами; овражистый. Повилася з Лубень крутоярих дорога розлога. К. Досв.