Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/крутіж

Матеріал з Вікіджерел

Круті́ж, жа́, м. Водоворот, омут. Шух. I. 6. І як у той крутіж упав у ті прокляті чорні очі. Федьк. II. 66.