Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кручуватий

Матеріал з Вікіджерел

*Кручува́тий, а, е. Обрывистый. Там такий беріг кручуватий, що й не видряпаєшся. С. Пальчик Звен. у. Ефр.