Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/крявчати

Матеріал з Вікіджерел

Крявча́ти, вчу́, чи́ш, гл. Каркать. О вороне: кричать (о Nucifraga caryocatactes). Вх. Уг. 248. См. Кравча́ти.