Словник української мови (1927)/кублитися
| ◀ кублити | Словник української мови К кублитися |
кублище ▶ |
|
Ку́блитися, люся, лишся, гл. Гнездиться, вырывать в земле ямку для гнезда. Бабина куриця на моїм подвіррі кублиться. Ном. № 8967. Ви мислите: де дівся дім тиранський? Де той намет, що кублились ледачі? К. Іов. 47. *В тихому болоті самі чорти кубляться. Кон. II. 141.