Словник української мови (1927)/кувік
| ◀ куві | Словник української мови К кувік |
кувікало ▶ |
|
Куви́к и куві́к, ка, м. Сова. Кувіки кувічат у ночі. Вх. Уг. 248.
Куві́ и куві́к, меж., выражающее визг поросенка.
| ◀ куві | Словник української мови Борис Грінченко К кувік |
кувікало ▶ |
|
Словник української мови — К
кувік
Борис Грінченко
1927
Куви́к и куві́к, ка, м. Сова. Кувіки кувічат у ночі. Вх. Уг. 248.
Куві́ и куві́к, меж., выражающее визг поросенка.