Словник української мови (1927)/кузня
| ◀ кузка | Словник української мови К кузня |
кузоб ▶ |
|
Ку́зня, ні, ж. Кузница. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Котл. Ен. V. 19. Ум. Ку́зенька. Чг. 64. Поміж тими кузеньками ковалі кували. Чуб. V. 992.