Словник української мови (1927)/кузуб
| ◀ кузоб | Словник української мови К кузуб |
кузубенька ▶ |
|
Ку́зоб и ку́зуб, ба, м. = Ко́зуб. Обібрався грибом — лізь у кузоб. Ном. № 7077. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся. Чуб. V. 674.