Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кукольван

Матеріал з Вікіджерел

Кукольва́н, ну, м. Раст. Кукольван, Cocculus suberosus. Рибалка, їздячи човном, кукольван розсипає. К. ЧР. 314.