Словник української мови (1927)/кукольванити
Зовнішній вигляд
| ◀ кукольван | Словник української мови К кукольванити |
куконочка ▶ |
|
Кукольва́нити, ню, ниш, гл. — ри́бу. Ловить рыбу, отравляя ее высушенными плодами кукольвана (на Днепре). Слов. Д. Эварн.