Словник української мови (1927)/кукібливий
| ◀ кукати | Словник української мови К кукібливий |
кукібний ▶ |
|
Кукі́бливий, а, е — Кукі́бний. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що… так повела господарство. Г. Барв. 426.
| ◀ кукати | Словник української мови Борис Грінченко К кукібливий |
кукібний ▶ |
|
Словник української мови — К
кукібливий
Борис Грінченко
1927
Кукі́бливий, а, е — Кукі́бний. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що… так повела господарство. Г. Барв. 426.