Словник української мови (1927)/кукібник
| ◀ кукібний | Словник української мови К кукібник |
кукібниця ▶ |
|
Кукі́бник, ка, м. Рачительный, заботливый человек. *В хазяйстві дбаха невсипущий, кукібннк мозолистий. Кон. I. 188. Ум. Кукі́бничок. Черниг. г.
| ◀ кукібний | Словник української мови Борис Грінченко К кукібник |
кукібниця ▶ |
|
Словник української мови — К
кукібник
Борис Грінченко
1927
Кукі́бник, ка, м. Рачительный, заботливый человек. *В хазяйстві дбаха невсипущий, кукібннк мозолистий. Кон. I. 188. Ум. Кукі́бничок. Черниг. г.