Словник української мови (1927)/куликів
| ◀ куликати | Словник української мови К куликів |
кулитися ▶ |
|
Куликі́в, ко́ва, ко́ве. Принадлежащий кулику. Куликі́в лід. Поверхность воды, покрытая водорослями. Лохвиц. у.
| ◀ куликати | Словник української мови Борис Грінченко К куликів |
кулитися ▶ |
|
Словник української мови — К
куликів
Борис Грінченко
1927
Куликі́в, ко́ва, ко́ве. Принадлежащий кулику. Куликі́в лід. Поверхность воды, покрытая водорослями. Лохвиц. у.