Словник української мови (1927)/кулитися
| ◀ куликів | Словник української мови К кулитися |
кулиця ▶ |
|
*Ку́литися, люся, лишся, гл. С'еживаться, сжиматься. І мені так жалко стає себе, я такий скривджений, такий бідний, одинокий, я ввесь кулюся, лице моє жалібно кривиться. Коцюб.