Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кумувати

Матеріал з Вікіджерел

Кумува́ти, му́ю, єш, гл. Быть восприемником, кумовать. Ой не того прийшли до тебе да шоб кумувати, а ми того прийшли до тебе, щоб рощитати. Макс.