Словник української мови (1927)/кумувати
Зовнішній вигляд
| ◀ кумство | Словник української мови К кумувати |
кумцьо ▶ |
|
Кумува́ти, му́ю, єш, гл. Быть восприемником, кумовать. Ой не того прийшли до тебе да шоб кумувати, а ми того прийшли до тебе, щоб рощитати. Макс.