Словник української мови (1927)/кундель
| ◀ кунделистий | Словник української мови К кундель |
кундосити ▶ |
|
Ку́ндель, ля, м. Собака овчарка. Щирий кундель степовик. Котл. Ен. 66. Вівчарки прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом, а кунделі мовчать. Гліб.