Словник української мови (1927)/купалий

by Борис Грінченко

◀ купала

Словник української мови Борис Грінченко К купалий

купалка ▶

Київ: Горно, 1927

Купа́лий, а, е. Красивый. *(= Хупа́вий). На нашеї на вулиці все купалиї молодці. Ой нема, нема найкупавшого над Івана над нашого, бо його дівка скупавіла, дівка Храсина полюбила. Чуб. III. 201.