Словник української мови (1927)/купатися

by Борис Грінченко

◀ купати

Словник української мови Борис Грінченко К купатися

купека ▶

Київ: Горно, 1927

Купа́тися, па́юся, єшся, гл. Купаться. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Ном. Душно мені: ходім, дочко, до ставка купатись. Шевч. 22.