Словник української мови (1927)/купило
Зовнішній вигляд
| ◀ куп'єваха | Словник української мови К купило |
купилно ▶ |
|
Купи́ло, ла, *и купи́лно, на, с. Деньги (шуточно), *средства, покупная способность. Купив би, та купило притупило. Ном. № 10495. *Купив! А чи було ж у його купило? Кон. I. 122.