Словник української мови (1927)/купований
Зовнішній вигляд
| ◀ купний | Словник української мови К купований |
купок ▶ |
|
Купо́ваний, а, е. 1) Покупной, купленный. Та роздавав нехай вже свій усім даром, а то вже й купований, що іменно по дорогій ціні купував, і той роздавав. Кв. II. 27. 2) Купо́вана ма́ти. Женщина, которой номинально продают больного (за 2—3 коп.), отчего он, согласно народному поверью, должен выздороветь. Гринч. I. 31.