Словник української мови (1927)/курно
| ◀ курникати | Словник української мови К курно |
курнути ▶ |
|
Ку́рно, нар. 1) Дымно. 2) Пыльно. Курилася доріженька, курилася курно. Чуб. V. 164.
| ◀ курникати | Словник української мови Борис Грінченко К курно |
курнути ▶ |
|
Словник української мови — К
курно
Борис Грінченко
1927
Ку́рно, нар. 1) Дымно. 2) Пыльно. Курилася доріженька, курилася курно. Чуб. V. 164.