Словник української мови (1927)/курок
| ◀ куроїд | Словник української мови К курок |
курокрад ▶ |
|
Ку́рок, рка, м. Курок. Да вже шаблі заржавіли, мушкети без курків, а ще серце козацькеє не боїться турків. Макс. Одвів курка і вже хотів був стріляти. Чуб. I. 154.