Словник української мови (1927)/кухоль
| ◀ куховарський | Словник української мови К кухоль |
кухта ▶ |
|
Ку́холь, хля, м. Глиняная, деревянная или металлическая кружка. Чуб. VII. 386. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Мет. 86. Коло неї на лаві череп'яний кухоль з водою. Левиц. I. 75. Старі кухлі полив'яні, горілкою наливані. Щог. В. 4. Ум. Ку́хлик, ку́хличок. Брагу кухликом тягли. Котл. Ен. На вікнах наставляно в кухликах квіток. Левиц. Та подай, Галю, та подай мені і кухличок, і відерце. Мет. 102.