Словник української мови (1927)/кучанин
| ◀ куча | Словник української мови К кучанин |
кучер ▶ |
|
Куча́нин, на, м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть. Константиногр. у.
| ◀ куча | Словник української мови Борис Грінченко К кучанин |
кучер ▶ |
|
Словник української мови — К
кучанин
Борис Грінченко
1927
Куча́нин, на, м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть. Константиногр. у.