Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кушпотіти

Матеріал з Вікіджерел

Кушпоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Кушпе́лити 1. То не кушпела кушпотить, то татарва мчиться на наших. Мир. ХРВ. 128.