Словник української мови (1927)/кшталт
Зовнішній вигляд
| ◀ кчемний | Словник української мови К кшталт |
|
Кшталт, ту, м. Образ, вид, форма. На кшталт, кшта́лтом (чого́). На подобие, на манер. Почали козаки жити на лядський кшталт із великої роскоші. К. ЧР. 32. Ходили голі… на кшталт циган. Котл. Ен. V. 37. Викопаємо печеру кшталтом зімовника. К. Бай. 112.