Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/лагідний

Ла́гі́дний, а, е. Кроткий, мягкий, тихий, нежный. Щастя, що господь йому послав за його добру лагідну вдачу. Г. Барв. 148. Ум. Лагідне́нький.