Словник української мови (1927)/ладувати
| ◀ ладування | Словник української мови Л ладувати |
ладуватися ▶ |
|
Ладува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Грузить, нагружать. 2) Заряжать. Галиц. 3) = Ла́дкати. Вх. Зн.
| ◀ ладування | Словник української мови Борис Грінченко Л ладувати |
ладуватися ▶ |
|
Словник української мови — Л
ладувати
Борис Грінченко
1927
Ладува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Грузить, нагружать. 2) Заряжать. Галиц. 3) = Ла́дкати. Вх. Зн.