Словник української мови (1927)/лазарь
| ◀ лаз | Словник української мови Л лазарь |
лазенька ▶ |
|
*Ла́зарь, ря, м. Нищий. Хто жидів та лазарів передражнює? Мирн. I. 11. Ла́заря ко́рчити. Притворяться бедным, несчастным. Той теж, як прийшов, то такого Лазаря скорчив. Мирн. ХРВ. I. 19. Ла́заря співа́ти. Жаловаться, говорить жалобные речи. На другий ранок він став співати перед сестрою лазаря, який він нещасний. Мирн. ХРВ. II. 230. Ти мені лазаря не співай: бачу я тебе наскрізь. С. Пальчик Звен. у. Ефр.