Словник української мови (1927)/лазня
| ◀ лазнюк | Словник української мови Л лазня |
лазовий ▶ |
|
Ла́зня, ні, ж. 1) Баня. Лазня в калу стоїть та людей миє. Ном. № 11285. Гаряче як у лазні. Ном. № 14038. 2) Низенькая хижина с маленьким входом, куда можно только пролезть. Хата — так неначе лазня. — Що ж се — лазня? — Кажуть, що є такі дикі люде, що у їх у землянках, чи в курінцях нема дверей, а дірка, і туди лазять рачки. Оце тобі й буде лазня. Киев. у. 3) Яма для сохранения хлеба в зерне. Ум. Ла́зенька. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Ном. № 13296.