Словник української мови (1927)/лайка
| ◀ лайдачка | Словник української мови Л лайка |
лайлак ▶ |
|
Ла́йка, ки, ж. Брань, ругань. Лайка не бійка. Ном. № 3807. Не було між ними не тілько бійки, та й ніякої лайки. Кв. I. 4. *Моско́вська, пога́на ла́йка. Матерная брань. Звен. у.