Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/ласочка

Матеріал з Вікіджерел

Ла́сочка, ки, ж. 1) Ум. от ла́ска 5. 2) Род игры, в которой один из играющих, держа руки под ладонями другого, старается их выхватить и ударить по рукам противника. Чуб. III. 103.