Словник української мови (1927)/личко

by Борис Грінченко

◀ личити

Словник української мови Борис Грінченко Л личко

личкований ▶

Київ: Горно, 1927

I. Ли́чко, ка, с. Ум. от лице́.

II. Ли́чко, ка, с. 1) Ум. от ли́ко. 2) Мн. Личка́. Лапти. Ой у твоєї мами дубовії личка, а в нас двораченьків жовті черевички. КС. 1883. IV. 906.