Словник української мови (1927)/лопкати
| ◀ лопкання | Словник української мови Л лопкати |
лопнути ▶ |
|
Ло́пкати, каю, єш (крильми́), гл. Хлопать (крыльями). Желех. Каня лопкає крилами, як летить. Вх. Зн. 33.
| ◀ лопкання | Словник української мови Борис Грінченко Л лопкати |
лопнути ▶ |
|
Словник української мови — Л
лопкати
Борис Грінченко
1927
Ло́пкати, каю, єш (крильми́), гл. Хлопать (крыльями). Желех. Каня лопкає крилами, як летить. Вх. Зн. 33.