Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/лубок

Матеріал з Вікіджерел

Лубо́к, бка́, м. 1) Ум. от луб. 2) В головном девичьем уборе: род картонного околыша, обвитого лентой, к которому сзади прикалываются другие ленты. О. 1861. Свид. 28.