Словник української мови (1927)/лубок
Зовнішній вигляд
| ◀ лубка | Словник української мови Л лубок |
лубочок ▶ |
|
Лубо́к, бка́, м. 1) Ум. от луб. 2) В головном девичьем уборе: род картонного околыша, обвитого лентой, к которому сзади прикалываются другие ленты. О. 1861. Свид. 28.