Словник української мови (1927)/лузга
| ◀ лузатися | Словник української мови Л лузга |
лузгати ▶ |
|
Лузга́, ги, ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки. Нп. *Попри корінні на землі чимало сіріє лузги; не вберегли хазяйки конопель! Дн. Чайка. II. 81.