Словник української мови (1927)/лупцювати
| ◀ лупнути | Словник української мови Л лупцювати |
лупяр ▶ |
|
Лупцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові. ХС. IV. 32.
| ◀ лупнути | Словник української мови Борис Грінченко Л лупцювати |
лупяр ▶ |
|
Словник української мови — Л
лупцювати
Борис Грінченко
1927
Лупцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові. ХС. IV. 32.