Словник української мови (1927)/луцак
Зовнішній вигляд
| ◀ луття | Словник української мови Л луцак |
луцан ▶ |
|
Луца́к, ка́, лу́ца́н, на́, м. Толстолицый человек. Александров. у. Ув. Луцаня́га. Мнж. 184. Лежить на лаві такий здоровенний луцаняга. Мнж. 130.